Чоловіки підтягнулися: Джокович у блейзері Lacoste, Фріц у костюмі Hugo Boss

Не тільки Наомі Осака з її кімоно в дусі «Убити Білла» змушує обертатися на Вімблдоні. Вбрання Новака Джоковича і Тейлора Фріца теж привернуло увагу: чоловіки та їхні спонсори ловлять момент.

Джокович виходить на корт у персоналізованому блейзері та шортах Lacoste, Фріц — у білому бавовняному жакеті Hugo Boss, довгих штанах і білому шовковому шарфі.

«Це перший турнір, де хлопці справді піднажали, і на це приємно дивитися», — каже Джоель Мікелофф, директорка з креативу спортивного бренду Wilson. За її словами, це відображає зростаючий тренд: чоловіки починають використовувати одяг як форму самовираження. «Вони бачать, що відбувається зараз, і озираються на ці культові моменти в історії Вімблдону».

Вімблдон — єдиний турнір Великого шолома, що вимагає повністю білої форми, і це обмежує кольорові експерименти. Але саме тут сталися багато модних моментів: біле боді британського дизайнера Теда Тінлінга у 1985-му, жакет Роджера Федерера у 2007-му.

Для шостого сіяного Фріца гучний вихід несе свої ризики. «Мені справді подобається не викаблучуватися, — каже він. — Не можна вийти в такому образі і вилетіти в першому колі. Це має просто жахливий вигляд». Поки йому щастить: він дійшов до третього кола, не віддавши жодного сету, — тож, зриваючи штани, з’єднані з боків для швидкого знімання, і залишаючись в ігрових шортах, він зберігає обличчя. «Boss усе це влаштував. Вони мій спонсор, вони хотіли, щоб я це зробив. Мені здалося, що образ має гарний вигляд. Тож так, ми б усе одно це зробили».

Спонсори дедалі активніше використовують виходи на Вімблдоні як маркетингову можливість. «Відносини між спортсменом і брендом — ось що тут по-справжньому розігрується, і це нове», — каже Мікелофф. Nike і команда Осаки виклали відео та знімки її кімоно ще до першого матчу, Hugo Boss просував костюм Фріца, а українка Марта Костюк разом із Wilson випустила другу версію «сукні Марти».

Деякі гравці дедалі глибше залучаються до процесу дизайну — обговорюють тканини, кольори, вирізи, посадку. «Карен Хачанов, наприклад, хоче обговорювати все, — каже Мікелофф про росіянина, який теж дійшов до третього кола. — Він хоче бути модним, але йому не байдуже і те, як річ працює у грі».

Виходить не завжди. Італійцю Маттео Берреттіні, який піднімався до шостого рядка рейтингу, вбрання забракували. «Воно було недостатньо білим, — сказав він. — Був варіант, але мені не дозволили».

Мікелофф порівнює образи Фріца і Джоковича з федерерівськими, хоча коріння тренду сягає легенд 1960–70-х. «Згадайте Артура Еша — як він одягався, як він з’являвся. Це задовго до нинішнього тренду, але змінилися імпульс і охоплення». Фріц погоджується: «Мені здається, жінки зробили з вихідними образами більше, перетворили це на шоу. Це круто, це весело. Побачимо, чи робитимуть хлопці більше далі».

Осака, до слова, піднімала модні ставки на всіх турнірах Великого шолома цього року: чорна спідниця Kevin Germanier на «Ролан Гаррос», багатошарова жовто-коричнева із золотом сукня Nike, натхненна сяйливою нічною Ейфелевою вежею, вбрання в дусі медузи на виході в Австралії. «Мода Наомі Осаки цього року, безумовно, вважатиметься культовим моментом нинішнього чемпіонату», — каже Елеанор Томас, кураторка колекцій Всеанглійського клубу лаун-тенісу.